УНУЧЕНЬКА, КИ,

Унученька, ки, ж. Ум. отъ унука. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 341.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

УНУЧЕНЯ, НЯТИ, →← УНУЧА, ЧАТИ,

T: 169